З 1982 року це регіонально-ландшафтний парк, але і досі ця територія досить малолюдна та непривітна. На Лисій горі полюбляють збиратися сатаніти, язичники, представники кельтських культур та різні маги-містики. Воно і не дивно, бо історія цієї місцевості наповнена жахливими фактами та подіями.
Лиса гора була відома ще за княжих часів, саме тут слов’яни влаштовували капища і поклонялися своїм язичницьким богам. Згодом частина земель відійшла Печерському монастирю.
У 1872 році тут починають зводити Лисогірський форт — потужне фортифікаційне укріплення з бастіонами, високими валами, прорізаними довгими патернами, залишки яких можна побачити ще і сьогодні. У 1897 році фортеця перетворилася на військовий склад і гарнізонну в’язницю.
З 1906 року тут приводять у виконання смертельні вироки для державних злочинців, яких привозять з Косого капоніру. Шибениці стояли просто на горі і недалеко від них закопували тіла страчених у вже підготованих ямах. Саме тут у 1911 році було страчено Дмитра Богрова — убивцю Столипіна. Говорять, що понад 200 чоловік знайшло на горі свою смерть та останній притулок.
В роки Другої світової у Лисогірському форті німці облаштували підземний завод, входи до підземель якого були підірвані при відступі. Після війни на горі ще деякий час діяла військова ракетна частина.
Місце з такою моторошною історією має недобру славу і обросло легендами. Розповідають про погану енергетику, самогубць, збожеволівших солдат та зниклих безвісти. Навіть зараз тут можна побачити жертовники та капища.
Київська область, поблизу вул. Лисогірської, Київ
50.394648 | 30.547003
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital